Роки-кілометри відлічує доля На трасі життя, що у даль пролягла. Ви знову у рідній зібралися школі. Вона вам і храмом, і домом була.
Щороку, в першу
суботу лютого, по традиції, наша школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи
випускників у рідні стіни на вечір-зустріч, де вони повертаються у ті
незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші
світанки, перші успіхи і невдачі. Адже саме в школі проводить свої
найкращі роки життя людина. Гордиться наша школа своїми випускниками. Роки
летять, але наша школа не старіє і пам’ятає всіх своїх випускників.
Забута мелодія
дитинства. Для кожного вона звучить по різному. Для одних - вона весела та
безтурботна, для інших - трепетна і ніжна. Але для всіх - рідна та неповторна і
неодмінно пов'язана зі школою.
|